Від розвитку мовленнєвого дихання багато в чому залежить формування у дитини зв'язного мовлення, чіткої вимови, інтонації, плавності, вимови. Якщо працювати над розвитком мовленнєвого дихання, то в майбутньому можна уникнути багатьох проблем у дитини.
Мовленнєве дихання у дітей дошкільного віку та у дорослих дуже сильно відрізняється, та має свої особливості. Якщо в дитини недостатньо розвинутий дихальний апарат, то вона і вдихає, і видихає повітря слабо. Тоді її мовлення слабке, тихеньке, нерозбірливе.
Іноді буває так, що дитина набирає повітря і хоче сказати всі слова за один раз. Тоді вона говорить швидко, не дотримуючись пауз та інтонації. А буває і так, що дитина набирає повітря та говорить фразу. На середині фрази повітря закінчується. Посеред фрази вона починає вдихати повітря знову і забуває те, що хотіла сказати.
В дітей, які недавно почали розмовляти, запас повітря може бути достатній лише для першого слова. Іншу частину фрази вони або проковтують, або промовляють дуже тихо. У цих випадках, в дітей розподіл повітря, що видихається, нераціональний. Дитина не вміє рівномірно розподіляти повітря під час мовлення.
А через неправильний видих повітря, вимова звуків може спотворюватися, робота над постановкою та автоматизацією звуків значно ускладнюється.
Отже, наше завдання - розвинути дихальний апарат, покращити дихання, навчити правильно спрямовувати струмінь повітря та зробити видих повітря раціональним.
Це досягається комплексом вправ.
Вправа для розвитку дихання: «Вату дуй». Шматочок вати завжди знайдеться у будь-якому будинку. Ми беремо його, кладемо на кінчик пальців і пропонуємо дитині: «Вату дуй». Повторюємо 10 раз. На початку роботи, можна виконувати по черзі. Один раз дитина здуває шматочок вати, один раз - дорослий. Якщо не знайшлося клаптика вати, його можна замінити шматочком серветки.
Наступна вправа «Свічку дуй». Дітям дуже подобається задувати свічку. Казкова атмосфера панує під час таких ігор. Дорослий запалює свічку, і каже «Свічку дуй». Повторити 10 раз.
Вправа «Пір’їнку дуй». Для цього нам знадобиться пір’їнка. Здуваємо її з долоньки спокійниу повільним протяжним видихом.
Навесні коли нас оточує розмаїття природних матеріалів для гри.
Вправа «Кульбабку дуй». Під час прогулянки на свіжому повітря, задуваємо кульбаби. Ця весела гра, яка сподобається дітям будь-якого віку.
Вправа «Бульки дуй». Беремо пляшку з мильними бульками та видуваємо бульки. Ця вправа приносить учням неабияке задоволення.
Головна помилка, яку роблять діти під час виконання описаних вище вправ для розвитку дихання полягає в тому, що:
- Діти дують повітря в щоки. Щоки надуватися не повинні! Терпеливо і багаторазово пояснюємо дітям, що дути повітря потрібно, не надуваючи щік. Для цього, губи округлюємо, робимо «Бублик», а лише потім злегенька видуваємо повітря через цей «Бублик».
- Діти дують занадто інтенсивно. Чим інтенсивніше та сильніше дитина дує, тим більша вірогідність, що вона неправильно і набере повітря в легені, і видує його. Дути потрібно потихеньку, злегенька.
Виконуйте вправи із задоволенням! Бажаю гарних занять!
